Курсова робота з української літератури Тема: Провідні мотиви лірики Ліни Костенко. Насамперед мусимо прийти до думки, що шкільна програма пропонує надто мало поезій Ліни Костенко для вивчення на уроках, 3 якоїсь причини не враховано ні великої популярності цієї авторки, ні цілющої дії духовності, яка струменить з її лірики й може виховати Людину, Патріота, Гуманіста. Серед обов'язкових для студіювання віршів є такі, які вчитель легко пояснить, а учні сприймуть і без нашої підказки. Наприклад, це стосується "Пасторалі XX сторіччя". Варто лише взяти до уваги, що досить засовганий в післявоєнній ліриці сюжет про загибель дітей від залишеної по війні вибухівки під пером генія набирає національного колориту й ідеї національної незвищенності. Це добре передано рядком "Гарні діти були. Козацького доброго крою" та новелістичною несподіваною подвійною розв'язкою про торжество життя над смертю і зазіхання смерті на життя: А одна розродилась, і стала ушосте - мати. А один був живий. Він умер наступного дня. Не можемо не константувати, що в бібліотеках ніколи не було й зараз нема достатньої кількості примірників творів Ліни Костенко. Раніше - зрозуміло. М.Слабошпицький про це пише відверто:".. .Як Андрій Сахаров, вона протистояла потужній хвилі загального "одобрямсу", що дев'ятим валом котилася нашою країною, змиваючи всіх інакомислячих. У роки застою і стагнації вона пішла у внутрішню еміграцію. Понад півтора десятиліття не публікувалися її твори, а ім'я поетеси не згадувалося в жодних літературних оглядах і статтях. Офіційно літературне життя створювало враження нібито Ліни Костенко немає і взагалі ніколи на світі не було. Лише в студентських гуртожитках і серед справжніх шанувальників літератури ходили по руках її вірші. Власне, для мого покоління Ліна Костенко й почалася з тих самвидавівських аркушів, бо всіх трьох її ранніх книжок "Проміння землі", "Вітрила" і "Мандрівки серця" в бібліотеках ми не знаходили. Чиясь владна рука поховала їх за сімома замками. Мабуть, розраховувалося поховати в такий спосіб і саму Ліну Костенко". Зараз, дехто скаже, через матеріальну скруту тяжко перевидати бодай хоч "Вибране", якщо не повне зібрання творів. А тим часом знаходяться державні (народні! - інших грошей не буває) кошти на видання центнерів і навіть тон літературної макулатури. Отже, справа не у фінансових труднощах, а в тому, що й у наш час Лінина поезія б'є на сполох, може розбудити національну гідність навіть зрусифікованих, а цього дуже й дуже багато кому з тих, що окопалися в посадових кріслах, не хотілося б. Подавати самі запитання до творів при відсутності текстів безглуздо. Тож нехай простить нам учитель за те, що посібник від цього стане товщим, але ми наважимося порушити структуру власне конспектів і у випадку з творчістю Ліни Костенко подати достатню кількість її найкраших віршів. Чи використає їх учитель на уроці, чи обмине - це справа його совісті. Почати урок варто з думки про те, що в Ліни Костенко нема плакатних патріотичних віршів, нема гасел, не часто вживається навіть слово "Україна". І в той же час у підтексті майже кожна поезія цієї авторки є високодуховною і патріотичною. В.Базилевський з цього приводу підкреслює: "Ліна Костенко з тих поетів, які здатні крізь вселюдське бачити національне, а крізь національне прозирати вселюдське, її сюжети завжди мають другий вимір і вже цим рішуче спростовують погляд на історію як на іконостас". Це стосується і віршів про відомих митців, історичних осіб, і поезій, де яскраво проявляється громадянська позиція Ліни Костенко як виразника опозиції існуючому тоталітарному режимові. Щоб проілюструвати перше, пропонуємо уривок з "Циганської музи", де йдеться про страждання поетеси Папуші, яку зневажає табір, бо серед циганів не може бути поеток, це ганьба для роду. Ніби вірш про трагедію окремого митця і окремого народу, - а виявляється, не тільки циганки і не тільки її одноплемінників стосуються слова: І що їм всім до того, що ти корчишся з болю? Щоб так страждать за нього, чи ва...